- біженець
- [б’і/жеинеиц']
-н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
біженець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
біженець — див. біженці … Український тлумачний словник
двоєженець — нця, ч. Той, хто одружений одночасно з двома жінками … Український тлумачний словник
троєженець — нця, ч. Той, хто одружився втретє або перебуває в шлюбі з трьома жінками одночасно … Український тлумачний словник
двоєженець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
троєженець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Миженец — село Миженец Міженець Флаг … Википедия
Зоротовичи — Село Зоротовичи укр. Зоротовичі Страна УкраинаУкраина … Википедия
Стороневичи — Село Стороневичи укр. Стороневичі Страна УкраинаУкраина … Википедия
біженський — а, е. Прикм. до біженець, біженці … Український тлумачний словник